Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти 2021 р. (зі змінами)

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ директора

КЗ «НВК: ЗШ І-ІІІ ст. – гімназія №23 ВМР»
30.08.2021 № 314

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

комунального закладу

«Навчально-виховний комплекс:

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія № 23

Вінницької міської ради»

(зі змінами)

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі

І. Загальні положення

1.1 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (частина 3 стаття 41. Система забезпечення якості освіти), рекомендацій Державної служби якості освіти України до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі (Абетка для директора), наказу Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти».

1.2 Положення поширюється на всіх працівників навчального закладу та учасників освітнього процесу.

1.3 Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі створюється з метою:

визначення загальної структури системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;
конкретизації змісту процедур контролю якості;
розподілу сфер відповідальності за функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

1.4 Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі ґрунтується на таких принципах:

відповідності Державним стандартам якості початкової, базової і повної середньої освіти;
системності в управлінні якістю освітнього процесу;
комплексності в управлінні процесом контролю якості освітньої діяльності;
систематичності в здійсненні моніторингових процедур з якості;
неперервності підвищення якості освітніх послуг.

1.5. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти;
оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
створення в закладі відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища).

1.6 Визначено чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:

освітнє середовище;
система оцінювання освітньої діяльності учнів,
система педагогічної діяльності,
система управлінської діяльності.

1.7 Система оцінювання кожного з чотирьох напрямків внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності синхронізується з системою оцінювання під час інституційного аудиту.

Таким чином, самооцінювання відбуватиметься відповідно до вимог/правил, критеріїв, індикаторів, що використовуються під час інституційного аудиту.

Оцінювання напрямку здійснюється шляхом знаходження середньоарифметичного значення отриманих оцінок за кожною з вимог/правил, що входять до напряму. Отримані результати вносяться до узагальненої таблиці критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх та управлінських процесів у закладі та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (Додаток 1). Комплексне самооцінювання здійснюється щорічно.

1.8 За результатами оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти ввести такі рівні:

низький рівень (1,0-1,65 балів);
рівень, що вимагає покращення ( 1,66-2,65 балів);
достатній рівень (2,66-3,60 балів);
високий рівень (3,61-4,0 балів).
1.9 Колегіальним органом управління навчальним закладом, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

ІІ. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

2.1. Забезпечення якості освіти є багатоплановим процесом, який передбачає:

наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних тощо);
організація освітнього процесу;
контроль освітньої діяльності;
якість підготовки працівників на всіх рівнях;
надання якісної освіти здобувачам освіти.

2.2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості визначеній меті якості освітнього процесу;
принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу інформації про результативність освітньої діяльності;
принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2.3. Основні завдання стратегії:

новий зміст;
педагогіка партнерства;
орієнтація на учня;
сучасне освітнє середовище;
виховання на цінностях.

2.4. Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

удосконалення планування освітньої діяльності (через моніторинг та оновлення освітньої програми);
підвищення якості підготовки здобувачів освіти, шляхом упровадження нових освітніх технологій і методик навчання;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників для покращення кадрового потенціалу навчального закладу;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти.

2.5. Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою.

2.6. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
моніторинг якості освіти.

2.7. Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденції в розвитку якості освіти в закладі. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;
створення власної системи безперервного й тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;
створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку й самореалізації здобувачів освіти та педагогів;
прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденції розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є:

здобувач освіти;
педагогічний працівник;
адміністрація закладу.

Суб’єктом моніторингу є:

моніторингова група;
адміністрація закладу;
органи управління освітою (різних рівнів).

Основними формами моніторингу є:

самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь в олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах, відвідування уроків);
зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

об’єктивність;
систематичність;
відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
надійність;
гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Для вивчення якості освітньої діяльності в закладі можна використовувати такі методи збору інформації та інструменти:

Опитування:

анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);
інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);
фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

Вивчення документації (річний план роботи, освітня програма закладу, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).
Визначення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти (контрольний зріз знань).

2.8. Основні етапи моніторингу освітньої діяльності закладу:

створення комісій, робочих груп для вивчення та оцінювання системи забезпечення якості освіти за кожним із напрямків;
комісія, спираючись на освітню програму закладу, стратегію розвитку закладу та річний план роботи закладу, вивчає та оцінює освітню діяльність;
комісія формує звіт про вивчення й оцінювання системи забезпечення якості освіти та звітує на педагогічній раді закладу;
рішенням педради визначаються шляхи удосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти на наступний навчальний рік.

Щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу освіти.

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

3.3. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих методичних посібників, дидактичних матеріалів як нових результатів роботи;
фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час дистанційного навчання;
обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу (формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування);
хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

3.4. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

3.5. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (самостійна, контрольна робота тощо);
повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

3.6. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

3.7. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
знати про дату, час і місце та бути присутнім під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягання її до академічної відповідальності;
оскаржувати рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

3.8. Питаннями порушення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу займається шкільна комісія з академічної доброчесності, яка розглядає письмові заяви про випадки порушення та двічі на рік звітує про свою роботу на засіданні педагогічної ради. Склад комісії затверджується на серпневому засіданні педагогічної ради щорічно.

ІV. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

4.1. Система оцінювання здобувачів освіти складається з наступних напрямків:

наявність відкритої, прозорої та зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
спрямованість системи оцінювання на формування в здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

4.2. Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

4.3. При оцінюванні навчальних досягнень учнів ураховуються:

Об’єктивні результати навчання, а саме:

характеристики відповіді учня/учениці: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
сформованість предметних умінь і навичок;
рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
самостійність оцінних суджень.

Особистісні надбання учня/учениці в 1-4 класах, які він/вона виявляє у процесі досягнення результатів навчання, а саме:
- активність, ініціативність;
- старанність, наполегливість;
- комунікабельність, здатність співпрацювати;
- самостійність, відповідальність;
- ціннісні ставлення.

4.4. Правила оцінювання здобувачів освіти 1-4 класів.

З 01.09.2021 року формувальне оцінювання учнів 1-4 класів здійснюватиметься відповідно до наказу МОН України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти», згідно з яким відмінено всі попередні накази щодо оцінювання учнів початкових класів НУШ.

Протягом навчального року оцінювання здійснюється під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути:

за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною;
за способом виконання - усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи);
практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо);
програмованою (з використанням «електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти).

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:

Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.
Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання.
Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання).
Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія).
Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
2. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року проводяться тематичні діагностувальні роботи.

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання:

аудіювання (2-4 кл.),
читання вголос (1-4 кл.),
читання мовчки (3-4 кл.),
читання напам'ять (2-4 кл.),
роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.),
діалог (усно/письмово, 2-4 кл.),
усний переказ (2-4 кл.),
письмовий переказ (3-4 кл.),
усний твір (2-4 кл.),
письмовий твір (4 кл.),
списування (1-4 кл.),
диктант (2-4 кл.),
робота з мовними одиницями (2-4 кл.).

Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель визначає самостійно з урахуванням дидактичної доцільності їх поєднання та часу, необхідного для виконання певного навчального завдання. Протягом року названі види навчальних завдань у діагностувальних роботах можуть повторюватись. Кількість разів уміщення одного і того ж навчального завдання (кількість аудіювань, диктантів тощо) учитель визначає враховуючи особливості формування певного очікуваного результату навчання та стану його досягнення учнями. З урахуванням дидактичної доцільності діагностувальна робота може бути представлена у тестовій формі й містити тестові завдання закритого і відкритого типів.

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (англійська мова) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання:

аудіювання (1-4 кл.),
читання (2-4 кл),
говоріння (1-4 кл),
письмо (2-4 кл.).

Комбінування навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може здійснювати самостійно.

З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути:

комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв’язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався;
одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень.

З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити:

тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу;
практичні роботи з картами, приладами, моделями;
графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Система тематичних діагностувальних робіт у 3-4 класах може містити комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводяться.

Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення/інтегрованого курсу учитель визначає самостійно під час складання календарно-тематичного плану, враховуючи навчальні можливості учнів класу, особливості предмета вивчення/інтегрованого курсу, блок обов'язкових результатів навчання, сформованість яких має бути зазначена у свідоцтві досягнень, та відповідні навчальні завдання для оцінювання, на які орієнтує методика навчання предмета, а також кількість навчальних годин, виділених на предмет в освітній програмі.

Загальна кількість тематичних діагностувальних робіт з різних предметів вивчення/інтегрованих курсів має бути дидактично обґрунтованою. Зазвичай, їх планують через кожні 16-20 навчальних годин опрацювання програмового матеріалу.

Під час складання календарно-тематичного плану дотримання санітарного регламенту (розділ V) є обов’язковим, тому проведення тематичної діагностувальної роботи має бути не більше однієї на навчальний день.
Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксуються в зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, і повідомляються учням та їхнім батькам.
Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальну роботу.

4.5. Процедура оцінювання учнів 1-4 класів.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік є:

результати виконання тематичних діагностувальних робіт,
записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками,
спостереження вчителя в процесі формувального оцінювання.

Підсумкова оцінка за рік виставляється з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» здійснюється шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

Навчальні досягнення здобувачів освіти підлягають:

у 1-2 класах підсумковому вербальному формувальному оцінюванню (об’єктивні результати навчання й особистісні надбання),
у 3-4 класах підсумковому вербальному формувальному оцінюванню особистісних надбань та рівневому формувальному оцінюванню об’єктивних результатів навчання (сформованість предметних компетентностей).

Оцінювання учнів 1-2 класів, визначення рівня результату навчання здійснюється вербально на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Саме вона дозволяє забезпечити об'єктивність і точність результату оцінювання. (Додаток 2) У свідоцтві досягнень у разі сформованості очікуваного результату вчителем ставиться позначка √, якщо очікуваний результат ще формується, то навпроти нього нічого не позначається.

Оцінювання учнів 3-4 класів, визначення рівня результату навчання здійснюється рівнево на основі розроблених Критеріїв оцінювання учнів 3-4 класів (Додаток 3) Рівень результату навчання учнів 3-4 класів у свідоцтві досягнень та у зведеному обліку класного журналу позначається великою друкованою літерою: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Для співвіднесення навчальних дій учня/учениці з етапами досягнення результату використовується Орієнтовна рамка оцінювання (Додаток 2), відповідно до яких процес досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання об'єкта вивчення; репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях; продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях; продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях.

За 10-15 днів до кінця навчального року вчитель, за рішенням педагогічної ради закладу, попередню підсумкову оцінку, тобто узагальнені результати навчання учнів, які окреслені у свідоцтві досягнень, фіксує та повідомляє батькам (електронний/паперовий варіант).

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці. Учитель самостійно обирає та погоджує з батьками учнів форму зворотного зв'язку.

У разі висловлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.

Підсумкова (річна) оцінка визначається з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання.

Підсумкова (річна) оцінка фіксується в класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів за 3-5 днів до кінця навчального року відповідно до наказу МОН України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводиться державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

4.6. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів здійснюється за 12 бальною шкалою відповідно до наказів МОН України від 05.05.2008 № 371 «Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», від 21.08.2013 №1222 “Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти”.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення
	2	Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній	7	Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
	8	Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
	9	Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий	10	Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
	11	Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
	12	Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

4.7. Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої (профільної) школи здійснюється за 12 бальною шкалою, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти”.

4.8. Критерії оцінювання з:

української мови (Додаток 4);
української літератури (Додаток 5);
математики (Додаток 6);
фізики та астрономії (Додаток 7);
зарубіжної літератури (Додаток 8);
історії України, всесвітньої історії,основ правознавства (Додаток 9);
мистецтва (Додаток 10);
музичного мистецтва (Додаток 11);
образотворчого мистецтва (Додаток 12);
іноземних мов (Додаток 13);
інформатики (Додаток 14);
трудового навчання й технологій (Додаток 15);
природознавства (Додаток 16);
географії (Додаток 17);
біології (Додаток 18);
хімії (Додаток 19);
фізичної культури (Додаток 20);
основ здоров’я (Додаток 21);
захисту України (Додаток 22).

4.9. Правила оцінювання здобувачів освіти 5-11 класів:

основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація;
оцінювання здійснюється відповідно до критеріїв;
обов`язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення здобувачів освіти з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану;
за рішенням педагогічної ради можуть не оцінюватися факультативи, спецкурси з варіативної складової робочого навчального плану;
учитель несе персональну відповідальність за своєчасність та об`єктивність оцінювання здобувачів освіти;
учитель має дотримуватись принципів академічної доброчесності, тобто на виставлення оцінок не мають впливати жодні інші чинники, крім результатів навчання;
здобувачі освіти та їх батьки мають право отримувати дані про оцінки своєї дитини від учителя та класного керівника, а також через електронний журнал;
не вважаються офіційними оцінки, які зафіксовані у записниках, інших особистих облікових журналах учителя, окрім класного журналу;
оцінки в класному журналі та електронному журналі повинні збігатися.

4.10. Процедура оцінювання здобувачів освіти 5-11 класів:

на першому уроці вчитель знайомить здобувачів освіти з системою оцінювання навчальних досягнень учнів з даного предмету та порядком виставлення оцінок до електронного журналу;
протягом навчального року вчитель дотримується порядку оцінювання здобувачів освіти (поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та ДПА);
учитель інформує учнів про результати контрольних, лабораторних, практичних робіт терміном до 5 робочих днів після виконання роботи, а результати усних контрольних робіт оголошуються в день їх проведення;
учителі виставляють оцінки в учнівські щоденники в день отримання оцінки;
оцінки в електронний журнал заносяться протягом поточного тижня (не пізніше п`ятниці);
підсумкова оцінка за семестр (рік) повідомляється учням за 5 (3) робочих днів до кінця навчального семестру (року), а батькам через табель успішності та електронний журнал у той самий термін.

4.11. Порядок оцінювання здобувачів освіти 5-11 класів:

Поточне оцінювання- це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмету, уміннями, навичками та компетентностями відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється в процесі поурочного вивчення теми.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Тематичне оцінювання– це виставлення тематичних оцінок на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних). Проведення окремої тематичної роботи не передбачається. Тематична оцінка вираховується як середня арифметична всіх поточних оцінок з теми шляхом округлення до цілого числа.

Якщо учень (учениця) був(-ла) відсутній(-я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(-ла) вимог навчальної програми, то за тематичну ставиться неатестація (н/а).

Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; системою оцінювання.

Семестрове оцінюваннявиставляється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмету протягом семестру, важливість тем, тривалість їх вивчення.

Якщо учень (учениця) був(-ла) відсутній(-я) на уроках протягом семестру, то за семестр виставляється неатестація (н/а).

Семестрова оцінка може коригуватися. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки учнів або особи, які їх замінюють, і які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання, звертаються до директора гімназії із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій зазначають причину та необхідність його проведення. Наказом директора гімназії створюється комісія в складі голови (заступника директора з навчально-виховної роботи) та членів комісії: голови методичного об`єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, та затверджується графік проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, які погоджуються на засіданні методичного об`єднання й затверджуються директором гімназії. Завдання мають містити всі теми, які вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться в письмовій формі. Роботи зберігаються протягом навчального року. На голову комісії покладається відповідальність за об`єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо результатів оцінювання та оформляє протокол. Рішення комісії є остаточним, при цьому скоригована оцінка не може бути нижчою за семестрову. За результатами оцінювання видається наказ по закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру - не пізніше 10 червня.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Оцінка за рік виставляється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок як середня арифметична семестрових оцінок з округленням до цілого числа. Оцінка за рік виставляється не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками обох семестрів за рік виставляється неатестація (н/а).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

V. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників

5.1. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;
організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

5.2. Критерії оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників розроблені відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 23.12.2020 № 2736 “Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодший спеціаліст)», Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 із змінами, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників» із змінами та подані в додатку 23.

5.3. Правила оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників:

оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається під час атестації (сертифікації) з урахуванням результатів роботи у міжатестаційний період;
атестація є обов`язковою;
оцінювання під час атестації здійснюється членами атестаційної комісії відповідно до критеріїв;
оцінювання повинно бути справедливим та об`єктивним;
відкритість та колегіальність прийняття рішення атестаційною комісією;
рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис;
на кожного педагогічного працівника, який атестується, оформляється атестаційний лист у двох примірниках;
гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічних працівників.

5.4. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників:

ознайомлення педагогічних працівників з критеріями оцінювання педагогічної діяльності та строками проведення процедури оцінювання;
робота з документацією (календарні плани, класні журнали, сертифікати про проходження курсової перепідготовки, протоколи методичних об`єднань);
моніторинг рівня навчальних досягнень учнів у класах, де працює вчитель;
спостереження за уроками, позакласними та виховними заходами;
анкетування педагогічних працівників, здобувачів освіти та їх батьків.

5.5. Основними формами оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

Атестація – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації, творчі звіти вчителів.

З метою об’єктивної атестації здійснюється всебічний аналіз освітнього процесу в закладі, моніторинг рівня навчальних досягнень здобувачів освіти, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується.

Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п`ять років. Підставою для позачергової атестації педагогічного працівника є заява, подана до 10 жовтня поточного року на ім`я директора гімназії при умові, що від попередньої атестації пройшло не менше двох років.

Умовою чергової атестації педагогічних працівників є проходження курсової перепідготовки в кількості 150 годин протягом п`яти років.

Чергова атестація може бути перенесена терміном на 1 рік.

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних умінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічних працівників відбувається на добровільних засадах виключно за їх ініціативою.

5.6. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та листа МОН №1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов’язанні щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.

VI. Критерії, правила та процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти

6.1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
правильне розуміння, роз’яснення та втілення в життя основних нормативів і директивних документів про освіту;
прогнозування перспективи розвитку навчального закладу, результативності його діяльності, вміння виділяти в педагогічних процесах суттєве;
раціональне розміщення педагогічних кадрів, створення умов для їхньої продуктивної праці та підвищення професійної компетентності;
забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості та вихованості випускників і підготовку їх до життя в сучасних умовах;
визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне планування часу всіма працівниками закладу;
поповнення матеріально-технічної бази та створення умов для її раціонального використання;
забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

6.2. Критерії оцінювання управлінської діяльності керівних працівників:

наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
забезпечення якості освіти в закладі;
формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії, індикатори, інструменти узагальненні в додатку 24.

6.3. Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.12.2011 № 1473, наказом Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 № 1135.

6.4. Правила оцінювання управлінської діяльності керівних працівників:

оцінювання управлінської діяльності керівного складу відбувається під час атестації, інституційного аудиту;
атестація та інституційний аудит є обов`язковими;
оцінювання діяльності керівного складу під час атестації здійснюється атестаційною комісією Департаменту освіти, під час інституційного аудиту Державною службою якості освіти;
відкритість та колегіальність прийняття рішень атестаційною комісією;
оцінювання діяльності керівного складу здійснюється з урахуванням якості освітніх послуг, які надає заклад.

6.5. Процедура оцінювання управлінської діяльності керівних працівників:

ознайомлення з критеріями, правилами та процедурою оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;
робота з документацією (стратегія розвитку закладу, річний план, освітня програма, мережа класів, матеріали самоаналізу освітньої діяльності, протоколи засідань педагогічної ради, накази);
спостереження за освітнім середовищем закладу (створення безпечного освітнього середовища);
спостереження за організацією освітнього процесу (добір кадрів, дотримання санітарних норм під час складання розкладу, режим роботи закладу, структура року, дотримання карантинних обмежень, організація дистанційного навчання);
моніторинг рівня навчальних досягнень здобувачів освіти з предметів інваріантної складової навчального плану (забезпечення якості освіти в закладі);
анкетування учнів, батьків, працівників закладу.

VII. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

7.1. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу реалізується через:

процедуру добору педагогічних кадрів;
ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази;
використання інформаційних ресурсів (сайт закладу, блог шкільної бібліотеки, блоги методичних об`єднань, особисті блоги та сайти педагогічних працівників).

VIII. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління навчальним закладом освіти

8.1. Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні закладом:

забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною для взаємодії учнів, учителів, батьків та адміністрації;
інформування про стан освітнього процесу в навчальному закладі, про забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;
систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров’я, освітніх потреб учнів;
інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання та навчання своїх дітей.

8.2. Завдання інформаційних систем в управлінні закладом освіти:

забезпечення єдиного порядку документування, організація роботи з документами;
упровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій;
забезпечення адміністрування вебсайту, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти;
висвітлення через засоби масової інформації діяльністі закладу;
розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.

IX. Створення в закладі відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

9.1. Критерії безпечного освітнього середовища:

приміщення і територія закладу є безпечними та комфортними для навчання та праці;
заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
у закладі створені умови для харчування здобувачів освіти й працівників;
у закладі створені умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;
у закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

9.2. Критерії оцінювання безпеки середовища щодо запобігання будь-яких форм насильства та дискримінації:

у закладі розроблені та реалізуються заходи щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу;
у закладі діють правила поведінки учасників освітнього процесу, забезпечується дотримання етичних норм, поваги до гідності, прав і свобод людини;
керівництво закладу, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви;
у закладі організована робота психологічної служби з питань супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства;
заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами.

9.3. Критерії оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища:

приміщення та територія закладу облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;
у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;
освітнє середовище закладу мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя;
у закладі створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр).

СХВАЛЕНО
Протокол засідання педагогічної ради

КЗ «НВК: ЗШ І-ІІІ ст. – гімназія №23 ВМР»
30.08.2021 № 1